У 1909 році султана Абдул-Хаміда II повалили, отже абсолютна монархія в Османській імперії перестала існувати. На престол зійшов безправний брат Абдул-Хаміда II Мехмед V.

Мехмед VI Вахідеддин (осман. محمد سادس – Mehmed-i Sadis, тур. Altıncı Mehmet, Mehmet Vahideddin) 14 січня 1861, Стамбул – 16 травня 1926, Сан-Ремо, Лігурія) – 38-й і останній 1922), 101-й халіф, який правив у період поділу держави.

Найбільш значними фігурами цього періоду були Нурбану-султан (мати Мурада III), Сафіє-султан (мати Мехмеда III), Кесем-султан (мати Мурада IV та Ібрагіма I) та Турхан-султан (мати Мехмеда IV). Історія Османської імперії налічує тридцять шість султанів та одного халіфа.